Основи біології і фізіології

Автор: · Дата: 20 Ноябрь 2012 · Пока нет комментариев

Анотація курсу Основи біології і фізіології

Викладач – доцент кафедри фізичної і біомедичної електроніки та комплексних інформаційних технологій, кандидат біологічних наук  Федосова  С. М.

Курс – лекційний з лабораторними роботами.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета – надати студентам знання про сучасні досягнення різних біологічних дисциплін і фізіології людини; загальні закономірності життєвих явищ; принципи структури та функціонування біологічних систем, особливості організації та функціонування усіх рівнів живої матерії, взаємозв’язок між організмами і середовищем. Ознайомити студентів з основними методами біологічних, біохімічних, цитологічних. генетичних, фізіологічних досліджень та їх принципами;

– навчити студентів вибирати оптимальні методи діагностики та експериментальних досліджень, розв’язувати ситуаційні задачі

Завдання – формування у студентів знань про основні процеси життєдіяльності клітини, тканин, органів та організму в цілому; закономірності онтогенезу; спадковості та мінливості на організменному, клітинному та молекулярному рівнях; періоди онтогенезу та онтогенетичну обумовленість вад розвитку людини; регенерацію та трансплантацію тканин та органів, застосування загальних біологічних законів для пояснення процесів формування адаптацій, видоутворення, розмноження та розвитку; про основні методи біології, цитології, гістології, біохімії та фізіології.

 

У результаті вивчення данного курсу студент повинен

знати:

сучасни досягнення різних біологічних дисциплін – біохімії, цитології, гістології

генетики,  фізіології  тощо;

– принципи структури та функціонування біологічних систем, їх індивідуальний

та  історичний розвиток, взаємозв’язок між організмами і середовищем;

– особливості будови та процессів життєдіяльності організму  людини;

– основни поняття, закономірності і закони, що стосуються будови, життя і

розвитку організмів, єдність органічного світу;

– порівняння біологічних об’єктів, явищ і процесів;

– виявлення і обґрунтовування причинно-наслідкових зв’язків у біологічних

системах;

– аналіз, систематизацію, узагальнення закономірностей живої природи;

– пояснення біологічних явищ і процесів, загальних властивостей живих систем

та перспектив  розвитку біосфери;

– цитологічні основи спадковості;

– основні типи поділу еукаріотичних клітин, їх суть і значення;

– статеві клітини людини (цитогенетична характеристика, відмінності від сома-

тичних клітин;

– структуру і генетичну роль нуклеїнових кислот;

– генетичний код і його властивості;

– етапи біосинтезу білка (транскрипція, трансляція, посттрансляційна модифіка-

ція);

– механізм реалізації спадкової інформації в ознаки організму;

– основні положення хромосомної теорії спадковості; хромосомне визначення

статі;

– основні види взаємодії алельних і неалельних генів;

– успадкування груп крові системи АВ0 і резус-системи;

– успадкування, зчеплене зі статтю;

– види мінливості та їх роль у патології людини ;

– генетичну небезпеку забруднення навколишнього cередовища;

– основні мутагенні чинники середовища.

вміти:

диференціювати та ідентифікувати основні методи біологічних та фізіоло-

гічних досліджень  (порівняльно-описовий метод; експериментальний метод;

лабораторні   експерименти; гістологічні , цитологічні  та генетичні методи;

лабораторні культури – штучні  популяції організмів, окремі  живі клітини або

клони клітин;   біотехнологія;  моніторинг; моделювання; математичне моделю-

вання;  математична  модель, метод);

використовувати фотоколориметричний метод досліджень; електронно- обчис-

лювальну техніку; статистичний метод; математичний аналіз одержаних експе-

риментальних даних;

застосувати світловий мікроскоп для вивчення мікропрепаратів; застосовувати

знання для оцінки функціонального стану організму,

пояснювати фізіологічні основи методов дослідження функцій організму;

встановлювати зв’язок між структурою та функцією органів і систем органів;

зв’язки між окремими явищами, хромосомну стать за каріотипом;

передбачати  й  аналізувати процеси, результати гематологічних досліджень;

обгрунтовувати причинно-наслідкові зв’язки у біологічних системах;

робити висновки про стан фізіологічних функцій організму на основі отриманих

експериментальних даних;

розшифровувати будову ділянки ДНК, що кодує білок, знаючи первинну

структуру цього білка, і навпаки; передбачити будову кодованого нею білка

або зміни його структури;

розпізнавати клітини та їх складові на схематичних малюнках та мікрофотографіях;

клітини в інтерфазі та в періодах мітозу, тканини організму людини;

відрізняти статеві клітини на різних рівнях розвитку;

визначати молекулярну масу білка за складом його коспонентів; молекулярну

масу; загальну кількість хромосом, їх парність;  довжину гена за масою білка,

закодованного цим геном, і навпаки.

проводити клінічний аналіх крові. орієнтовний аналіз мікрофотографій

каріотипів людини  (нормального і патологічного);

розпізнавати малі акроцентричні хромосоми;

складати лейкоцитарну формулу;

аналізувати  структуру, етапи енергетичного та пластичного обміну, етапи

клітинного циклу; фази мітозу і мейозу; принципи організації багатоклітин-

них організмів;

– робити висновки прозагальний план будови клітин всіх організмів; клітину –

елементарну цілісну живу систему;

розв’язувати ситуаційні задачі, які моделюють: успадкування при різних формах

взаємодії генів; успадкування груп крові системи АВ0 і резус-системи;

успадкування, зчеплене зі статтю; спадкову

Література

1. Р.В. Шаламов, Ю.В. Дмітріев, В.І. Подгорний. Біологія. – Харьків: Веста: Ізд-во «Ранок», 2008.  -624 с.

2. З.Д.  Воробець.  Практикум з медичної біології. –Львів: Кварт, 2005. – 200с.

3. В.Г. Шевчук. Фізіологія. Посібник з фізіології. –Вінниця: Нова книга, 2005. – 576с.

4. Вильям Ф. Ганонг. Фізіологія людини : Підручник. – Львів: Бак, 2002.   – 784 с.

5. Тоні Сміт. Людина. Навчальний посібник з анатомії та фізіології. –Львів:             Бак, 2002. -240 с.

6. Ноздрачев А.Д., Баженов Ю.И., Баранникова И.А., Батуев А.С. и др. Начала физиологии: Учебник для вузов. 3-е изд. испр./ Под ред. акад. А.Д.Ноздрачева. – СПб.: Изд-во “Лань  ”, 2004. – 1088 с.

7. Р. Марри, Д. Греннер, П. Мейес, В. Родуєлл. Биохимия человека. В 2-х томах. –М.:Мир,1993.

8. Є.С. Трускавецький, Р.К. Мельниченко. Гістологія с основами ембріології. –К,: Вища школа, 2005.-328 с.

9. Н.А. Кулікова, Л.Е. Ковальчук, П.Е. Мазур. Медична генетика. Навч. посібник. – Тернопіль: ТДМУ, 2006. – 274с.

10 Саляк Неоніла Опанасівна, Панкевич Марія Станіславівна. Навчальний посібник з медичної генетики –К.: Медицина, 2008. -144с.

11. Н.А. Кулікова, Л.Е. Ковальчук, П.Е. Мазур. Практикум з медичної генетики. Навч. Посібник. – Тернопіль: ТДМУ, 2006. – 74с.

12. Н.А. Кулікова, Л.Е. Ковальчук, П.Е. Мазур. Медична генетика. Навч. посібник. – Тернопіль: ТДМУ, 2006. – 274с.

13. А.П. Авцын, А.А. Жаворонков и др. Микроэлементозы. –м.: Медицина, 1991.  –496с.

Популярность: 12%

Рубрика: Анотації дисциплін, Учбовий процес ·  



Оставить комментарий или два

Пожалуйста, зарегистрируйтесь для комментирования.