Анотація до курсу “Елементна база електроніки”

Автор: · Дата: 22 Июнь 2015 · Пока нет комментариев

Викладач – кандидат технічних наук,  доцент  Стєрвоєдов Микола Григорович.

Курс – лекційний, з  практичними заняттями, 2 кредити, форма контролю  знань – залік.

Елементна база електроніки (побутова назва – радіодеталі) — електронні компоненти, які використовуються для виготовлення приладів цифрової і аналогової електроніки. Електронні компоненти діляться, за способом дії в електричному ланцюзі, на активні і пасивні. Мета викладання дисципліни ” Елементна база електроніки ” – дати знання про особливості напівпровідниковій елементній бази, пов’язаній з раціональним вибором електронних приладів та режимів їх роботи в радіоелектронній апаратурі; розвиток навичок самостійного розв’язання задач, пов’язаних з проектуванням та експлуатацією радіоелектронних пристроїв, а також ознайомлення студентів з основами схемотехніки аналогових і цифрових пристроїв що виготовляються за інтегральною технологією,  методами їх аналізу, а також формування у студентів знань і умінь, що дозволяють здійснювати схемотехнічне проектування радіоелектронної апаратури, що забезпечує аналогову і цифрову обробку сигналів. Ці знання і уміння мають не лише самостійне значення, але повинні також забезпечити базу для освоєння інших інженерних дисциплін.

Об’єктом вивчення курсу є дискретні і інтегральні напівпровідникові прилади, що використовуються у радіоелектронних пристроях для функціональних перетворень сигналів.

Предметом вивчення – є фізичні принципи дії напівпровідникових приладів, їх характеристики, основні параметри, особливості, режими роботи, які є основою сучасної елементної бази електроніці, а також – принципи функціонування основних аналогових і цифрових пристроїв, їх базових елементів; – проектування схемотехніки цифрових і аналогових пристроїв, що розробляються у тому числі з урахуванням можливості їх реалізації по інтегральної технології; – методи розрахунків, пов’язані з вибором параметрів і режимів роботи.

Завдання навчальної дисципліни – дати студентам теоретичну та практичну підготовку в області проектування та експлуатації технічних засобів сучасної електронної техніки.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати: – принципи функціонування основних дискретних і інтегральних аналогових і цифрових приладів та їх базових елементів;

– особливості схемотехніки аналогових і цифрових пристроїв, що враховують

їх реалізацію за інтегральною технологією;

– основні фізичні закономірності та процеси, що виникають у сучасних

електронних дискретних приладах;

– номенклатуру сучасної напівпровідникової елементної бази;

– параметри та характеристики, основні типи напівпровідникової елемент-

ної бази, маркування, позначення;

– особливості застосування та обмеження при експлуатації приладів;

– вплив режимів роботи та зовнішніх факторів на стабільність параметрів;

– можливі практичні застосування електронних приладів як елементної бази у дискретній та інтегральній техніці.

вміти: – грамотно використовувати сучасну дискретну і інтегральну напівпровідникову елементну базу у схемах різного призначення;

– застосовувати методи аналізу аналогових і цифрових пристроїв;

– здійснювати проектування схемотехніки аналогових і цифрових пристроїв, що розробляються, з урахуванням можливості їх реалізації по інтегральній технології; виконувати розрахунки, пов’язані з вибором параметрів і режимів роботи  пристроїв;

– пояснювати процеси в напівпровідникових приладах, що впливають на особливості їх схемотехнічного застосування;

– правильно вибирати напівпровідниковій прилад, виходячи з умов експлуатації;

– практично використовувати характеристики електронних приладів, у тому числі вибирати режими їх роботи на постійному струмі, визначати статичні параметри графоаналітичним методом, провадити побудову навантажувальних прямих та динамічних характеристик.

 

 

Література

  1. Шмаков С. Б. Энциклопедия радиолюбителя. Современная элементная база. Наука и техника. 2012.
  2. Григорьев Б.И. Элементная база и устройства аналоговой электроники. Учебное пособие. СПб: СПбГУ ИТМО. 2008. 94 с.
  3. Малютин А. Е., Филиппов И. В. История электроники М.: Электронный учебник — РГРТА, 2006.
  4. Алексенко А.Г., Шагурин И.И. Микросхемотехника. Учебное по-собие для ВУЗов. – М.: «Радио и связь». 1990, – 496 с.
  5. Угрюмов Е.П. Цифровая схемотехника. Уч. пособие. – СП.: БХВ Петербург, 2001.–528 с.
  6.  Бабич М.П., Жуков І.А. Комп’ютерна схемотехніка. Навч. посібник. – К.: НАУ, 2002. – 508 с.
  7. Полупроводниковые приборы: Учебник для ВУЗов/Тугов Н.М., Глебов Б.А., Чарыков Н.А. Под.ред. Лабунцова В.А. – Энергоатомиздат, 1990.
  8. Электронные приборы: Учебник для ВУЗов/Дулин В.Н., Аваев Н.А., Демин В.П. и др. Под.ред. Шишкина Г.Г. – Энергоатомиздат, 1989.
  9. Опадчий Ю.Ф., Глудкин О.П., Гуров А.И. Аналоговая и цифровая электроника. -М.: Горячая Линия – Телеком, 2000.

 

Інформаційні ресурси

 

1. www.electroclub.info/article/comp_modeling.htm

2. http://mirknig.com/knigi/apparatura/1181513089-enciklopediya-radiolyubitelya-sovremennaya-elementnaya-baza.html

 

 

 

Рубрика: Новини ·  



Оставить комментарий или два

Пожалуйста, зарегистрируйтесь для комментирования.