Анотація до курсу “Вакуумна та плазмова електроніка”

Автор: · Дата: 22 Июнь 2015 · Пока нет комментариев

Викладач – кандидат технічних наук,  доцент  Стєрвоєдов Микола Григорович.

Курс – лекційний, з лабораторними pоботами,  3 кредити, форма контролю  знань – екзамен.

Вакуумна електроніка – це є розділ електроніки, який включає дослідження взаємодії потоків свобідних електронів і іонів та плазми с електричними і магнітними полями в вакуумі, а також методи створення електронних приборів та приладів, в яких ця взаємодія використовується.

Метою  викладання дисципліни ” Вакуумна та плазмова електроніка ”  є

–  вивчення   фізики   електронних  процесів у вакуумі та газах і принципів  побудови і роботи   електровакуумних приладів  різного  призначення;

–   формування знань, вмінь та навичок, необхідних для раціонального  використання сучасних ЕВП;

–   знайомство студентів з перспективами у цій галузі знань, у тому числі, вакуумною микро і нано електронікою.

Ці знання і уміння мають не лише самостійне значення, але повинні також забезпечити базу для освоєння інших інженерних дисциплін.

Об’єктом вивчення курсу є фізичні явища і електровакуумні прилади, що використовуються у радіоелектронних пристроях для генерації і функціональних перетворень сигналів.

Предметом вивчення є

– фізичні принципи дії електровакуумних приладів, їх характеристики, основні параметри, особливості, режими роботи, які є основою сучасної елементної бази вакуумної електроніці;

– проектування схемотехніки пристроїв, що розробляються, у тому числі з урахуванням можливості їх реалізації по інтегральної технології;

– методи розрахунків, пов’язані з вибором параметрів і режимів роботи.

Завдання навчальної дисципліни – дати студентам теоретичну та практичну підготовку в області проектування та експлуатації технічних засобів сучасної вакуумної електронної техніки.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати: – фізичні основи дії пристроїв, принципи їх функціонування, основні характеристики та параметри, моделі, галузі використання та функціональні можливості найтиповіших сучасних електровакуумних приладів і систем;

– принципи функціонування основних електровакуумних приладів та систем;

– особливості схемотехніки з застосуванням електровакуумних пристроїв;

– основні фізичні закономірності та процеси, що виникають у сучасних

електровакуумних приладах;

– номенклатуру сучасної бази електровакуумних приладів;

– параметри та характеристики, основні типи електровакуумної елементної бази, маркування, позначення;

– особливості застосування та обмеження при експлуатації приладів;

– вплив режимів роботи та зовнішніх факторів на стабільність параметрів;

– можливі практичні застосування електровакуумних приладів.

вміти: – використовувати теоретичні знання для розгляду фізичних явищ у приладах та пристроях ЕВП, а також вміти використовувати ці прилади для випрямлення, посилення, генерації, перетворення частоти, осцилографії електричних і неелектричних явищ, автоматичного керування та регулювання, передачі та  прийому зображень, різних вимірів і інших процесів, розробляти нові прилади та пристрої різного призначення з урахуваннями технології економічної ефективності, конструкторського рішення, області використання, здійснювати проектування схемотехніки пристроїв, що розробляються, у тому числі, з урахуванням можливості їх реалізації по інтегральній технології; виконувати розрахунки, пов’язані з вибором параметрів і режимів роботи  пристроїв, правильно вибирати електровакуумний прилад, виходячи з умов експлуатації, практично використовувати характеристики електронних приладів, у тому числі вибирати режими їх роботи на постійному струмі, визначати статичні параметри графоаналітичним методом, провадити побудову навантажувальних прямих та динамічних характеристик.

 

 

Література

  1. 1. А. Д. Сушков. Вакуумная электроника. Физико-технические основы Серия: Учебники для вузов. Спец. литература Изд-во: Лань, 2004 г.- 464 стр.
  2. Клейнер Э. Ю. Основы теории электронных ламп –М.: “Высшая Школа”, 1974
  3. Кацман Ю. А. Электронные лампы –М.: “Высшая Школа”, 1979
  4. Электронные приборы: Учебник для вузов/В. Н. Дулин, Н. А. Аваев, В. П. Демин и др.; Под ред. Г. Г. Шишкина. — М.: Энергоатомиздат, 1989. — 496 с.
  5. 1. Жеребцов Е.И. Основы Радиоэлектроники . М. Радио и связь. 1985. 504 с.
  6.  Лебедев С.В. Электронные приборы. М. Энергия 1980. 380 с.
  7. Шимони К. Физическая электроника. – Москва, Энергия, 1977.
  8. Фридрихов С.А., Мовнин С.М. Физические основы электронной техники. Москва, Высшая школа, 1982
  9. Денискин Ю.Д., Жигарев А.А., Смирнов Л.П. Электронные приборы – М.: «Энергия», 1980г.
  10. Жигарев А.А., Шишаева Г.Г. Электронно-лучевые и фотоэлектронные приборы    – М.: «Высшая школа», 1983 г.
  11. Кушманов Н.В., Васильев Н.И., Лентьев А.Г.  Электронные приборы. Учебное пособие для Вузов  – М.: «Связь», 1973 г.
  12. Жигарев А.А. Электронная оптика и электронно-лучевые приборы. М.: «Высшая  школа», 1972, 540 с.
  13.  Дулин В.Н. Электронные приборы  М.: «Энергия», 1977, 424 с.

 

Інформаційні ресурси

1. www.electroclub.info/article/comp_modeling.htm

Популярность: 6%

Рубрика: Анотації дисциплін ·  



Оставить комментарий или два

Пожалуйста, зарегистрируйтесь для комментирования.